Войти
Блог учителя української мови Лукаш Людмили Анатоліївни
Моє педагогічне кредо: “Перш  ніж отримати, потрібно віддати. Щоб бути успішним, потрібно вкласти всю душу в улюблену справу”

Вектори особистісно орієнтованого уроку з практики застосування інновацій на уроках української мови та літератури

Вектори особистісно орієнтованого уроку

з практики застосування інновацій на уроках

української мови та літератури

 

                                                                         Без поразок не буває перемоги.

                                                                                              Давньокитайська мудрість

 

          Сучасне нашої держави, її відродження, зміни в суспільному житті потребують глибокого оновлення системи освіти. Авторитарно-дисциплінарна модель навчання змінюється на особистісно орієнтовану, основні ознаки якої – взаєморозуміння, взаємоповага, творче співробітництво.

         Особистісно орієнтоване навчання – це навчання, у центрі якого – особистість дитини, її самобутність, самоцінність. Сьогодні, як ніколи, актуальні дидактичні заповіді Василя Сухомлинського: „Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання й виховання полягають у тому, щоб розкривати сили і можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...” (книга „Сто порад учителеві”)

         Освітні інновації складаються з двох основних компонентів.

·        Сучасні технології навчання ( групова навчальна діяльність, критичне мислення, проблемне навчання, інтерактивне навчання...)

·        Прийоми педагогічної техніки та алгоритми їхнього застосування

            Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок. Яким йому бути, вирішує вчитель. Я погоджуюся з думкою Василя Сухомлинського: „Урок – це дзеркало загальної і педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального багатства, показник його кругозору, ерудиції”.

         Яким же має бути сучасний урок? Для себе визначила головні вектори, які, на мій погляд, є неодмінними складовими особистісно орієнтованого уроку.

 

І.  ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ, СПРЯМОВАНИХ НА РОЗВИТОК

    ПІЗНАВАЛЬНИХ І ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ.

                                                    У школі діти не готуються до життя, вони живуть

                                                                                                            А.Франс

При визначенні мети уроку треба враховувати те, що є, на мою думку, найголовнішою умовою оновлення навчально-виховного процесу. Це гуманістичність, яка передбачає створення передумов для самореалізації особистості, розкриття її природних задатків. Тому при визначенні мети уроку педагог повинен оперувати словами „спонукати”, „сприяти”, „допомогти”, „створити умови” ( замість „навчити”, „формувати”, „розвивати”).

ІІ.  МОТИВАЦІЯ

                              У кого немає мети, той не знаходить радості ні в якому занятті

                                                                                                           Г.Лессінг

Мета цього етапу уроку – сфокусувати увагу на проблемі й виликати інтерес до теми. Учень повинен усвідомлювати, що і для чого він робитиме на уроці (у цьому йому допоможе технологічна картка блоку). Завдання вчителя – відшукати просту, зрозумілу, привабливу мету серед вікових інтересів та захоплень вихованців. Маючи особистісну зацікавленість, учень буде налаштований на ефективний процес пізнання. Для цього використовую прийоми, які:

·        Створюють проблемні ситуації;

·        Викликають у дітей здивування, подив, інтерес;

·        Наголошують на парадоксальності явищ, подій;

 Це може бути :

·        Коротка розповідь учителя;

·        Бесіда;

·        Демонстрування наочності;

·        Проблемна ситуація (завдання, запитання)

Після підбиття підсумків цього етапу представляю тему уроку. Можна, навпаки, оголосивши тему, дати можливість учням самостійно з”ясувати, для чого їм потрібно вивчити цей програмний матеріал. Ще ефективніше спрацьовує фраза: „Допоможіть мені, будь ласка, з”ясувати, для чого вам потрібно вивчати...”. Іноді вичерпну відповідь на це питання отримую наприкінці уроку, після вивчення теми та отримання нових знань, вироблення вмінь і навичок.

         На уроках української літератури універсальною мотивацією може бути вступне слово вчителя: „Цей твір читало не одне покоління. Кожне шукало і знаходило в ньому свої проблеми. Мені теж доводилось чути від ваших ровесників чимало цікавих думок, суджень. А яким же постав цей твір перед вами, чим цікаві герої, які проблеми є актуальними сьогодні, які висновки з прочитаного зробите ви? Сподіваюсь, наше спілкування буде цікавим і приємним для вас, і для мене”.

ІІІ.  ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕТОДІВ, ЗА ДОПОМОГОЮ ЯКИХ РЕАЛІЗУЄТЬСЯ

       МЕТА УРОКУ

Перед людиною три шляхи до пізнання: шлях мислення-

благородніший, шлях наслідування – найлегший,

і шлях особистого досвіду – найважчий.

                                                                                                Конфуцій

Основні правила, якими керуюсь при доборі методів і прийомів:

1.           Спрямовую зусилля на те, щоб кожна дитина була повноцінним, творчим суб”єктом діяльності, відчувала свою самодостатність і неповторність.

2.           Довіряю учням, стимулюю ініціативність, створюю „ситуацію успіху”, застосовує методику індивідуальної роботи за Ш.Амонашвілі для кожного учня.

3.           На уроці є порадником, консультантом.

4.           Створюю ситуації, а не навчаю.

5.           Створюю умови для формування ціннісних орієнтацій дитини, намагаюсь забезпечити вироблення вмінь і навичок, необхідних для життєвого і професійного вибору.

6.           Намагаюся дивувати учнів, адже ніщо так не стимулює роботу мозку, як цікаве, незвичайне.

7.           Спеціально роблю помилки, адже ніщо так не запам”ятовує учень, як виправлену ним помилку вчителя.

8.           Не застосовую прийом, якщо невпевнена, що учні не зможуть довести істину.

 ІУ.   ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ, ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ УРОКУ

Освіта людини має починатися з приказок і закінчуватися думками.

  Сенека

Рефлексія– найважливіший етап особистісно орієнтованого уроку. Учні запитують, застосовують, роблять огляд ідей.

Функції цього етапу:

·        Усвідомити зміст опрацьованого;

·        Порівняти отримані результати з очікуваними;

·        Проаналізувати, чому сталося так чи так;

·        Зробити висновок;

·        Закріпити чи відкорегувати засвоєне;

·        Намітити нові теми для подальшого опрацювання.

Під час обговорення пропоную запитання:

-         Що нового дізналися?

-         Чи здійснилися ваші очікування?

-         Що вас схвилювало, збентежило, зацікавило?

Рефлексія не повинна бути лише вербальною. Це можуть бути малюнки, схеми, графіки...

         На завершення роботи можу запропонувати учням пригадати, що ми робили на уроці, над чим міркували, у чому помилялися і у чому вони вбачають причину помилки. Найчастіше на етапі рефлексії використовую методи „Мікрофон”, „Прес”, „Незакінчені речення”...

У.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ

         В умовах особистісно орієнтованого навчання необхідно, на мій погляд, дотримуватися таких вимог:

1.    Домашнє завдання має органічно поєднуватися зі змістом, метою та завданнями

       уроку.

1.     Обов”язковими є вибіркові та індивідуальні завдання.

2.     Застосовую диференційований підхід  до виконання  завдання.

3.     Не треба перевантажувати учнів.

4.     Необхідно керуватися принципом доступності.

 З уроків мови пропоную такі домашні завдання: скласти опорну схему, вправу, кросворд.

З літератури: виписати слова, з якими автор звертається особисто до вас, накреслити опорну схему до твору (сюжетної лінії, долі героя), придумайте епілог, складіть систему запитань до твору.

Основною формою навчального спілкування вважаю діалог, моделювання життєвих ситуацій.

Пріорітетною діяльністю вчителя вважаю створення „ситуації успіху”, формування учнівських самовмінь (самоаналіз, самооцінка, самопізнання), виховання відповідальності за морально-ціннісний вибір засобів досягнення мети, орієнтацію на розвиток творчості.

Комментариев: 0

Однорідні члени речення

Впровадження технології

осмислювально-концентрованого

навчання у процесі вивчення

 української мови

8  клас

Блок за темою:

„ Однорідні члени речення”

 Мета:узагальнити і систематизувати знання про однорідні члени речення; удосконалити вміння правильно інтонувати речення з однорідними членами та використовувати їх у мовленні; виховувати любов до слова на кращих зразках творів письменників.

 

Структура: організаційний момент, оголошення мети, мотивація навчальної діяльності, постановка й вибір завдань; самостійна робота; перевірка, оцінювання; аналіз результатів; підсумок.

 * уроки за ОКН передбачають наявність на партах технологічної карти уроку.

 Схема  № 2

(до блоку „ Розділові знаки між однорідними членами речення”)

 

При однорідних членах речення ставиться

 

Кома

 

Двокрапка

 

Тире

Двокрапка і

тире

-  якщо вони з”єднані інтонацією

   О, О, О

-   Якщо при них стоять:

  а) протиставні сполучники

   О, а  О

  б)повторювальні єднальні або розділові сполучники

 О, О,іО

 і О, і О, і О

 О, та О, та О

 в) парні сполучники:

  не тільки О,

   а й О

 

Якщо перед ними  стоїть узагальнююче слово :

 

О: О, О, О.

 

Якщо після них стоїть узагальнююче слово :

 

О, О, О – О

 

Якщо перед ними стоїть узагальнююче слово і вони знаходяться всередині речення :

 

О: О, О, О -

 

                                                

 

Інструктивні  картки

1.     Які члени речення називаються однорідними?

  1. Якою частиною мови вони виражені в реченні: Діти весело, з галасом вибігли зі школи

 

 

1.            Визначте члени речення, які можуть бути однорідними. Наведіть приклади

2.             Які однорідні члени називаються поширеними?

 

  

1.                 Назвіть сполучники, які використовуються для зв”язку однорідних членів речення.

2.                  Для чого використовуються в однорідних членах речення узагальнюючі   слова?

 

 

1.             В яких стилях мови і з якою метою вживаються однорідні члени речення?

2.               Які однорідні члени речення називаються непоширеними?

 

 

почерпнутої під час попередніх етапів блоку; сформувати вміння творчо застосовувати знання, прогнозувати результат

Структура  : організаційний момент, оголошення мети й мотивація навчальної діяльності; практичне застосування знань, вироблення вмінь і навичок ( колективна, колективно-індивідуальна, індивідуальна робота); виконання завдань самостійно чи під керівництвом учителя; оцінювання здобутих результатів та з”ясування незрозумілого; підсумок; висновок.

 *  Контроль   знань (20 хв)

Мета : перевірка рівня теоретичних знань; практичних умінь і навичок; оцінювання знань, умінь і навичок; облік, фіксування результатів.

        Для учнів етап контролю має дати можливість перевірити свої знання, уміння та навички, виявити прогалини, а також дістати кваліфіковану допомогу.

 навички й уміння вести спостереження, дослідження, робити узагальнення, аналіз.

Мета, яку мають реалізувати учні: здобування знань, розширення й поглиблення певних питань розгляданої теми; робота з додатковою довідковою літературою.

Структура: організаційний момент; оголошення мети; мотивація навчальної діяльності, постановка й вибір завдання; виконання завдань (самостійно, під керівництвом учителя); висвітлення опрацьованого матеріалу; висновки, підсумок; з”ясування незрозумілого.

 *  Практичний  етап (25 хв.)

Мета:      закріпити знання, одержані під час лекції та самозаглиблення;   сформувати практичні вміння, навички,             застосувати      здобуті знання; виробити навички діяльності учнів у нестандартних ситуаціях; виробити             навички      практичного             ставлення         до   інформації,

Текст № 1

         Альпи і Карпати належать до найцікавіших гірських систем у Середній Європі. У біографічному плані вони близькі як за рослинним, так і за тваринним світом. Тому вченим цікаво порівняти ці дві найбільші у Європі гірські системи, провівши рекогносцирувальні екологічні і біологічні дослідження лук лісового і субальпійського поясів Українських Карпат, різних за складом травостою та способом використання: сінокісним чи пасовищним.

                                                                   ( З журналу)

Текст  № 2

        Краса – це радість нового життя. Людина стала людиною тому, що побачила глибину блакитного неба, мерехтіння зірок, рожевий розлив вечірньої роси, тріпотіння марева над горизонтом, безмежну далину степів, сині тіні в заметах березневого снігу, журавлиний ключ у небесній блакиті, відображення сонця в міріадах краплин ранкової роси, сірі нитки в похмурий осінній день, фіолетову хмаринку, ніжну стеблинку і голубий дзвіночок проліска – побачила і вражена пішла по землі, створюючи нову красу.

                                                         ( В. Сухомлинський)

Схема впровадження

диференційованого навчання

на уроці

І  етап

Учні працюють з учителем

 

Людмила Лукаш — блог на MyPage.Ru
 

 


І варіант :

„Виконай за зразком”

 

 

ІІ  етап

Учні працюють з учителем

 

Людмила Лукаш — блог на MyPage.Ru
 

 

 


І варіант: „Виконай за зразком”

ІІ варіант: „Виконай самостійно”

 

 

ІІІ  етап

Учні працюють з учителем

 

 

 

Людмила Лукаш — блог на MyPage.Ru
 

 


І варіант: „Виконай за зразком”

ІІ варіант: „ Виконай самостійно”

ІІІ варіант: „Творча робота”

 

 

ІУ  етап

Учитель допомагає при потребі найслабшим учням

 

 

Людмила Лукаш — блог на MyPage.Ru

Спільне завдання: „Працюємо  разом”.

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА  ЗАПИСКА

Структура проведення уроку за  ОКН

1 – й  етап – лекція;

2 – й  етап – самозаглиблення;

3 – й  етап – практичний;

4 – й  етап – контроль  знань.

*  Лекція ( 25 хв.)

Мета: стисло подати теоретичний матеріал, тобто сконцентрувати найголовніше, зблокувати, розкрити зміст фактичного матеріалу, мотивувати навчально-пізнавальну діяльність, забезпечити психологічну настроєність на засвоєння виучуваного матеріалу.

Структура: організаційний момент, оголошення теми, мотивація навчальної діяльності; актуалізація опорних знань; виклад матеріалу; висновки, обмін знаннями, здобутими самостійно; з”ясування незрозумілого.

*  Самозаглиблення  ( 20 хв.)

Мета, яку має реалізувати вчитель: виробити   в учнів         потребу      в       самостійному здобуванні      знань;      сформувати     навички самостійно     планувати  свою             навчальну            діяльність;          сформувати

 ВСТУП

        Дана робота є спробою втілення  технології осмислювально-концентрованого навчання (ОКН) під час вивчення української мови.

       Виходячи із сучасних вимог щодо організації навчально-виховного процесу та реалізуючи особистісно орієнтований підхід у навчанні, це одна з можливостей реального застосування на уроках дослідницької діяльності учнів.

       За рахунок ОКН можна організувати учнів на самостійну діяльність щодо оволодіння певним обсягом інформації, вчить працювати зі схемами, таблицями, аналізувати, порівнювати, робити  висновки, узагальнювати, здійснювати самоконтроль, самокорекцію, оцінювати власну діяльність. Дає  можливість застосовувати індивідуальні, парні, групові, колективні форми роботи на уроках з блоковою системою.

Інструктивні картки

Картка  № 1

Випишіть у три колонки ОЧР: в першу – із сполучниковим зв”язком; в другу – із безсполучниковим; у третю – з мішаним.

 

      Скривавлена, знеможена, безсила ішла дорогою тисячоліть душа. Тобі, рідний краю, і честь, і любов, хай вітер гуде пісню волі. Був вірним до смерті, країно тобі, за правду, за честь і за славу. Росла яличка найстрункіша, найкраща у тихій сім”ї лісовій. Нехай мене підхопить, піднесе і знов самого викине на кручу, але й тоді повірю над усе в свою свободу, горду і кипучу.

 

 Картка  № 2

Творче завдання. З кожної пари речень утворіть одне з однорідними членами. З”ясуйте, які речення є більш досконалими: з однорідними  членами  чи без них. До якого стилю мовлення, на вашу думку, належать утворені вами речення?

1.     Улітку я їздив з батьками (знайомими) до Карпат (величних, сповнених сили і краси). Улітку я відпочивав у таборі.

2.     Гарно (цікаво, захоплююче) було в горах. Час ( у розвагах, конкурсах, походах) пролітав непомітно ( швидко).

  1. Природа Карпат захоплює (вражає, вабить). Спогади про відпочинок ( друзів, цікаві зустрічі) залишаться надовго.

 

 

 Картка  № 3

Поставте розділові знаки. Визначте, якою частиною мови виражені однорідні члени речення.

        Руки… У моїх очах батькові руки. Важкі мозолясті долоні мов підошви у хлопчаків що цілу осінь бігають за худобою по верболозу по випаленому сонцем покосу по стерні. Скільки робіт переробили ті руки!  Я знаю мамині руки. Завжди порепані зниділі і помарнілі від важкої праці. Я пам”ятаю руки моєї першої вчительки що відчинила вікно у широкий світ.Шаную батькові руки низько схиляюся перед руками моєї матері кланяюся рукам своєї першої вчительки!..                                                             

                                                                                          ( І.Чендей)

 Картки для роботи в малих групах

І  група

Користуючись схемою № 2 розкажіть про розділові знаки в реченнях із узагальнюючими словами при однорідних членах. Наведіть приклади.

 ІІ   група

Із теоретичного матеріалу уроку виберіть тільки те, що стосується узагальнюючих слів. Обгрунтуйте вибране.

 

 ІІІ  група

Знайдіть у підручнику інформацію про розділові знаки при  однорідних членах речення. Наведіть приклади.

 

Комментариев: 0

Розділові знаки між однорідними членами речення

 

„Розділові знаки між однорідними членами речення”

Мета:узагальнити і систематизувати знання про розділові знаки при однорідних членах речення та узагальнюючих словах при  них, удосконалити вміння та навички при постановці розділових знаків у реченнях із однорідними членами; розвивати логічне мислення, пам”ять, увагу; виховувати потребу у самовдосконаленні.

  Технологічна  картка  блоку

 

Етапи

Зміст  діяльності

Завдання учням

1.  Лекція

План

1.Організаційний момент, оголошення теми і мети уроку.

2.Систематизація і узагальнення знань про розділові знаки в реченнях із однорідними членами (схема № 2)

 

1.Прослухати лекцію з елементами бесіди

 

2. Записати план-конспект лекції

 

3. Розглянути схему № 2

2.Самозанурення

1. Робота за планами-конспектами лекції та таблицею.

2. Робота з підручником, практикумом з правопису української мови, дидактичним матеріалом.

Індивідуальна диференційована робота з картками

1. Розглянути схему і записати в зошиті.

2. Робота з підручником. Опрацювати теоретичний матеріал (ст.63-65)

Проблемне питання із практикуму (Впр.256)

3. Виконати завдання інструктивних карток

 

 

 

 

 

 

 

3.Практичний

 

 

1. Робота в зошитах

а) робота з підручником, практикумом;

б)  групова робота (картки)

в)  творча робота

 

 

1. Робота з підручником (Впр.164, ст.66), Практикум (Впр.260, ст.204)

2. Виконати завдання роботи в малих групах (картки)

3. Написати твір-мініатюру за поданим початком, використовуючи речення з однорідними членами

 

 

 

 

 

4.Контролюючий

 

 

 

 

 

1. Проблемні питання

2.  Домашнє завдання

 

 

1. Дати відповіді на проблемні питання

2. Повторити пар.10, Впр.170, ст.69.(+ Впр.168, ст.68) Дати відповіді на питання на ст.69

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Практичний

1. Робота в зошитах:

а) вибірково-розподільний диктант;

б) робота з тлумачним словником;

в) творче завдання

1. Виконати завдання вибірково-розподільного диктанта.

2. Використовуючи тлумачний словник, пояснити  лексичне значення визначених слів.

3. З кожної пари речень утворити одне  з ОЧР. З”ясувати, які речення є більш досконалими. До якого стилю мовлення належать утворені речення

 

4.Контролюючий

 

 

1. Коментований диктант.

2. Домашнє завдання

 

 

1. Написати та прокоментувати диктант.

2. Повторити пар. 9 (ст.52)

Впр.140 (+ Впр. 141)

 

 

 

 

 

 

 

 Технологічна   картка   блоку

 

Етапи

Зміст діяльності

Завдання учням

1. Лекція

 

План (повторення)

1. Організаційних момент, оголошення теми, мети уроку.

2. Узагальнення знань про однорідні члени речення (схема № 1)

— види за приналежністю до члена речення;

-  ознаки однорідних членів речення.

 

 

 

1.Прослухати лекцію з елементами бесіди.

2.Записати план-конспект.

3.Розглянути схему № 1

2.Самозанурення

 

1.Робота за планами-конспектами лекції та опорною схемою.

2. Робота з підручником.

3.Індивідуальна робота з інструктивними картками.

 

 

 

1. Розглянути схему і накреслити її в зошиті.

2.Робота з підручником     ( пар.9, ст.52)

3. Виконати завдання інструктивних карток

 

Схема № 1

 (до блоку„Однорідні члени речення” )

 

Види за приналежністю до члена  речення

Головні :

О ,  О, О -підмет

О ,  О, — присудок

Другорядні :

О, О, — додаток,

О, О, — означення

О, О, — обставина

Ознаки однорідних членів речення

-          Є одним і тим же членом речення;

-          Зв”язані з одним і тим же членом речення;

-          Відповідають на одне і те ж питання: залежать від одного (головного) слова в реченні.

 

·       Однорідні члени речення – це такі члени речення, які відповідають на одне і те ж саме питання, відносяться до одного і того ж слова в реченні і є однаковими членами речення(О Ч Р )

·       Однорідні члени речення рівноправні між собою і з”єднані сурядним зв”язком.

·       ОЧР поєднуються між собою за допомогою: 1) сполучників сурядності і інтонації переліку; 2) тільки за допомогою інтонації.

·       ОЧР бувають поширені і непоширені.

·       Узагальнюючі слова у реченні з однорідними членами є тими самими членами речення, що й однорідні члени.

 ·       Кома не ставиться між однорідними членами речення:

-         тоді, коли вони зв”язані неповторювальними єднальними або розділовими сполучниками

-         між двома непоширеними однорідними членами речення, з”єднаними повторювальними сполучниками і...і, ні… ні, якщо вони утворюють фразеологізми: ні пуху ні пера

-         кома не ставиться між однаковими за формою дієсловами, що означають одну ускладнену дію: піду подивлюся.

Проблемне питання № 1

Для яких стилів мовлення, на вашу думку, найбільш характерне вживання ОЧР? Чому? Наведіть приклади

Проблемне питання № 2

До якого стилю належить  кожен із запропонованих текстів? Яка роль ОЧР у кожному з них?

 

Комментариев: 0

В. Винниченко «Федько-халамидник» (урок 6 клас)

Тема:      В. Винниченко «Федько-халамидник». Художня розповідь про дивовижного

                 хлопчика Федька, його життя і пригоди, стосунки з однолітками. Щедрий на

                 добро внутрішній світ героя. Федько як особистість.

Мета : навчити аналізувати твір В.Винниченка «Федько-халамидник»,             

           охарактеризувати щедрого на добро головного героя твору як особистість,

           виявити роль художніх засобів у творі; розвивати вміння висловлювати своє

           ставлення до зображуваного, розвивати логічність у мисленні, пам'ять, увагу,

           кмітливість; прищеплювати риси доброти, чуйності, мужності та

           людинолюбства.

Тип уроку:   комбінований

Обладнання : мультимедійна дошка, підручник, портрет В Винниченка, дошка,

                        ілюстрації учнів до твору, словник літературознавчих термінів

 

ХІД     УРОКУ :

 

І.   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

ІІ.  ПЕРЕВІРКА Д/З (огляд дитячих ілюстрацій до твору)

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ (слайди  1, 2,3)

         Діти, напишіть свої сподівання від цього уроку.

ІУ. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ УРОКУ

У.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

-         Слово вчителя. Епілог  уроку (слайд 4)

-         Бесіда

А)  Хто були батьки Федька?

Б)  Охарактеризуйте його поведінку під час сварки з батьками?

В) За що батько давав гроші Федьку?

Г)  Як автор характеризує свого героя?( «Мужиченя, паршивець, одурілий хлопець, шибеник, мурло репане, не щастячко, сибіряка, халамидо, ідоляко, люципере»)

  «Мозковий штурм»Робота в групах  ( Дати дітям словник)

План характеристики образу Федька

1.     Федько  -  син  бідного робітника друкарні.

2.     Портретна характеристика Федька («розбишака – халамид ник», «наче біс який сидів у хлопцеві», «сибіряка», «люципер», «Чуб йому стирчаком виліз з-під картуза, очі хутко бігають», «руки в кишені, картуз набакир, іде, не поспішає».

 3.     Поведінка і риси характеру героя

-         непосидючий («неодмінно, щоб битися, щоб що-небудь перевернути догори ногами. Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному кроці»)

-         сильний ( «перший по силі на всю вулицю, враз тобі дасть підніжку, зімне, насяде»)

-         відкритий («Він міг би підійти тихенько, так, щоб не почув би ніхто, — але Федько того не любив»)

-         впертий (« не як всі діти поводиться. Він не плаче, не проситься, не обіцяє, що більше не буде. Насупиться й сидить. Мати лає, грозиться, а він хоч би слово з уст, сидить і мовчить»)

-         стійкий («камінь, а не дитина! Сибіряка якийсь»

-         правдолюб («Якби не схотів, то міг би одбрехатися, але Федько брехати не любить»)

-         непримиренний до зрадництва («не любить також Федько       товаришів видавати»)

-         спокусник («Федько знову спокушає Толю. І спокушає якраз у такий момент, коли ні одному чоловікові в голову б того не могло прийти»)

-         спритний («Ловкий хлопчак», «жилаве, чортове хлопча. Стриба, як кішка»)

 «Можливе зробить кожен, а неможливе – тільки відважний»(народна мудрість про героя)

    План характеристики образу Толі

1.       Толя – син хазяїна будинку.

2.       Опис  зовнішності хлопця.  («Це була дитина ніжна, делікатна, смирна. Ходив завжди чистенький, чепурненький, на двір він виходив боязко, ніколи не розбишакував», «штанці на ньому бархатові, оченята не то чудні, не то винуваті, не то злякані», «випещені ніжки».

3.       Риси характеру і поведінки героя

-         тендітний («чистенький. Ніжний, з щічками, як проскура»)

-         богобоязливий ( «тихенько хреститься й блідніє»)

-         само поважний ( « він терпіть не міг, як йому цей Федько говорив: «Толька». Наче він йому товариш», «кричати на вулиці не личить благородним дітям»)

-         брехливий («Неправда! Неправда! – ще жалібніше і з страхом забився Толя. – Я не хотів іти, а вони мене потягнули на річку. А потім Федько узяв і пхнув мене на кригу… Спитайте всіх… Я не винен»)

-         байдужий до горя інших («Коли Федькова труна сховалася за рогом вулиці й не було вже нікого видно, Толя одійшов од вікна, перекрутився на одній нозі й побіг гратися з чижиком»)

-         підступний («чижика він сказав Федьковій матері віддати йому, бо він його виграв у Федька»)

 «Лякливий, як заєць, а шкідливий, як кішка» (Народна мудрість про героя)(слайд5)

 ВАЛЕОХВИЛИНКА

 -         Слово вчителя.  Федько очима письменника  (Дати ________ індивід. завдання)

  Федька автор представляє нам відразу, з перших речень оповідання. Цього достатньо, щоб уявити колоритну постать маленького бешкетника, інтригуючи початком розповіді письменник ніби бере в полон увагу читачів і вже не відпускає її до фіналу твору.

А як же Федько? Безліч вад і недоліків. Та в нього є чому вчитися не лише дітям, а й дорослим. Федько – персонаж, який змальований у реальності. Талант письменника полягає у тому, що, крім зовнішньої оболонки, яка складалася з грішків «халамидника», він зумів показати честь, совість, велич душі хлопчика.

Художні засоби у творі  Винниченка називають майстром контрастів!!! (слайд 6 ) СЛОВНИК

У кожному творі письменника присутній метод  протиставлень, саме ним він передає контрасти в суспільстві та в душах людей. Перед нами є два світи, два полярні табори. З одного боку – «вуличний хлопчик Федько з хворим, виснаженим роботою батьком «типографщиком» та змученою знервованою матір’ю. А з другого – «ніжна, делікатна, смирна та чистенька і чепурненька дитина Толя», його «благородний і багатий папа», та «чула і делікатна» мама.  ( слайд   8  )

Проблемне запитання : Які епізоди твору найповніше розкривають характери хлопців? (слайд  7 )

Робота з підручником  Виразне читання.  

Зачитати від слів: «Федько стрибнув на лід…» до слів «…що говорити такому зайдиголові». – відвага, сміливість, завзяття, вправність, відчайдушність, кмітливість Федька.

Зачитати від слів  :  «Толя аж задихався…» до слів «…тихенько став плакати». – егоїзм, жалюгідність, душевна ницість

 Федько кидає виклик бурхливій річці, переляканій юрбі і визволяє з льодяного полону паненя. Натомість Толя навіть не намагався допомогти витягти з крижаної води свого рятівника. І знову вражаючі контрасти  (слайд 7)  Це два світи, які розділяє величезна прірва, яка не звужується, а навпаки, ширшає після трагічного фіналу – смерті малого «халамидника». (Слайд   9  )

 Федько добрий. Діти, а чим можна виміряти добро? Грами – вагами, довжину – метрами, а добро? Людським серцем. Як ви думаєте, чому Федько зробив добро, коли врятував Толю? Він хотів, щоб його похвалили? Ні. Добро повинно бути безкорисливим. Саме таким, як у героя нашого оповідання.

 Розв’язка дає змогу говорити ще про одну ознаку творчої манери Винниченка: несподіваність  завершення оповідання чи новели. (схожий манерою до композитора.)

Багато своїх творів писав під музику, яку виконувала його дружина (Бетховен).

Останнім штрихом в оповіданні є важлива деталь: похорон Федька. Хлопчики плачуть, проводжаючи товариша в останню дорогу, а Толя спостерігає з вікна, адже «цікаво подивитися, як будуть ховати Федька-халамидника. І вже коли процесія зникає з виду, Толя «перекрутився» на одній нозі і побіг гратися з чижиком. А далі: «Цього чижика  він сказав Федьковій матері, віддати йому, бо він його виграв у Федька».

(Слайд 10   )             Біблія                    Знайти відповідність   (слайд 11)

 Досить оригінальні у Винниченка картини природи. СЛОВНИК Здебільшого описи природи в оповіданні подаються відповідно до душевного стану героїв. Пейзаж – не просто тло, а теж діючий персонаж, який перебуває в цілковитій залежності від настроїв людини. Письменника не цікавить естетична роль пейзажу, для нього важливим є лише емоції, які викликає цей опис.

 Зачитати  картину весняної повені. ст.65

 Діти, а які пори року зображені у творі?

А які ще пори року ви знаєте з курсу природознавства?

 Знайти порівняння та метафори у творі.   (Слайд 12 )

 Порівняння «наче біс який сидів у хлопцеві», «щоки, ніби оловом налиті», «як Соловей-Розбійник», «ворота, ніби скриньки», «камінь, а не дитина», лід, як вимочений цукор», «немов не чув», «наче твій тато, став пузатий Федько», «стриба, як кішка», «шматки лізли на неї, немов збиралися розчавити живе створіння», «стрибнув, наче пробуючи його».

 Метафори  «сонце хитро виглядає з-за парового млина», паперовий змій кокетує й хитає головою», «соромливо посміхається своїми невеликими синіми очима Толя», «дощ січе», «грім тріщить», «парує земля», «лід тріщав, лускався», «крига йде».

УІ.   ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.

            Тестування.

          «Мікрофон» — Які  враження ви отримали від оповідання «Федько-халамидник»?

                                  -  Чого мене навчив цей твір?

 УІІ.  ПІДСУМОК  УРОКУ. (слайд 13  )

            Діти, напишіть, чи справдилися ваші сподівання від нашого уроку.

 УІІІ. ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ. (слайд 14,15 )

 

Тестування

«Федько-халамидник»

 

  1. Федька-халамидника ще називали:

А) муж ланом

Б) розбишакою

В) хуліганом

     2. Серед дітей хлопець був першим:

          А) по кмітливості та винахідливості

          Б) стрибках у довжину

          В) силі

     3.  Якого казкового героя нагадує Федько?

          А) Кирила Кожум’яку

          Б) царевича Івана

          В) Солов'я-Розбійника

     4.  Який художній засіб використав В Винниченко у вислові «Небо високе-високе,

          синє та холодне»?

          А) епітет

          Б) порівняння

          В) метафора

     5.  Батько Федька працює

          А) на гуральні

          Б) типографії

          В) водієм автобуса

     6.  Яку думку про Федька висловлює мати, коли той отримує ременя від батька?

          А) «Боже, яке ж це бісове дитя»

          Б) «Камінь, а не дитина»

          В) «Лихо якесь, а не хлопець»

    7.  Чого не любив Федько і за це його батько схвалював?

          А) ображати дівчат

          Б)  знущатися над товаришами

          В) брехати і товаришів видавати

    8.   Про що співали пісню хлопці, перебуваючи під дощем?

          А) корисність вологи для їх зросту

          Б) необхідність дощу для пшениці

          В) перешкоджання дощу літній спекоті.

    9.  Толя не поважає Федька, говорячи про нього, що він:

         А) «халамидо поганий»

         Б) «сибіряка голодраний»

         В) «мурля погане»

    10. Прив’язавши собі на живіт шкільні книжки, Федько став такий пузатий, як:

         А) повітряна куля

         Б) батько Толі

         В) заможний пан

    11. Сому Толя вирішує вийти на вулицю у дощову погоду?

          А) хотів у крамниці купити смачних цукерок

          Б)  виявив бажання разом з хлопцями намочитися під теплою водою

          В) прагнув довести Федькові, що він теж мужній

   12. Федько і Толя побилися об заклад. За умовами переходу Федьком по кригах на

           той берег річки Толя :

         А) віддасть свій ножик з кістяною ручкою

         Б) подарує свого чижика

         В) попросить батьків халамидника, щоб вони ніколи не били Федька.

Людмила Лукаш — блог на MyPage.Ru

Комментариев: 2
Людмила Лукаш
Людмила Лукаш
Была на сайте 15 декабря 2014 года в 18:37
Читателей: 0 Опыт: 0 Карма: 1
все 0 Мои друзья